КІНОЗІРКИ *** ІСТОРІЇ *** КІНОЗІРКИ

СКАНДАЛ У СУПЕРМАРКЕТІ,
АБО ДЕ ШУКАТИ ДОРОГУ НА ГОЛЛІВУД?

КІНОЗІРКА - ШАРЛІЗ ТЕРОН




Якось у спеку захотів я пляшкового хлібного квасу. Купував його зрідка, тому особливо не орієнтувався ані в цінах, ані у виробниках. На пам’ять приходила хіба що одна популярна назва цього напою. Її і вирішив пошукати у супермаркеті неподалік. Та на неабиякий мій подив, знайти цю знайому назву на етикетках пляшок, розставлених на стелажах, ніяк не міг. Зрештою змирився з тим, що придбати саме цей квас мені там не вдасться, і став шукати принаймні дволітрові пляшки омріяного освіжаючого напою будь-якого іншого виробника. Але і це виявилося справою непростою – у поле зору потрапляли хіба що півторалітрові пляшки. І тільки коли вже збирався завершувати відносно тривалі пошуки, то ледь не випадково помітив внизу біля стелажів пляшки цього напою місткістю саме два літри. Щоправда, вони були у нерозпечатаному, так би мовити, заводському упакуванні по 6 штук вкупі. Та й ціну ніде поряд вказано не було. Поцікавитися, чи можна придбати пляшку саме цього квасу та яка його вартість, вирішив у найближчої працівниці супермаркету, наївно вважаючи, що мої запитання є звичними, логічними і не повинні викликати негативну реакцію.

Але я помилявся – жінка в однострої відразу стала спілкуватися зі мною непривітно – наче робила мені, безпорадному та недолугому покупцеві, величезну послугу. Мені це, зрозуміло, не сподобалося, але деякий час я намагався не загострювати ситуацію при тому, що дізнатися ціну все ще не вдавалося. Щоправда, мого терпіння вистачило ненадовго – доти, доки в, здавалося, елементарну ситуацію, яка не мала б призвести до конфлікту, не втрутився охоронець. Замість того, щоб допомогти мені дізнатися ціну пляшки квасу, він почав «наїжджати», тобто, мабуть, за звичкою – впливати на опонента методом «Стояти! Мовчати! Боятись» і активно демонструвати статус «головного» у торговельному залі. Такого ставлення ще й у невинній ситуації я вже стерпіти не зміг і стрімко пішов у контратаку.

Принагідно перепрошую усіх присутніх при цьому дійстві відвідувачів супермаркету, які випадково та мимоволі стали свідками гучного та безглуздого скандалу за моєї участі. До бійки справа тоді не дійшла, хоча чоловіку в уніформі, якому чомусь дуже не подобалося моє зацікавлення квасом саме у дволітровій пляшці, мабуть, довелося докласти зусилля, щоб не спробувати вирішити суперечку у фізичному протистоянні. Особливо, після того, як я демонстративно неабияк розірвав упакування і дістав з нього пляшку, хоча у той час на стелажі вже стояли дві штуки. Скандал не згасав навіть, коли я вже перебував у черзі до касира, щоб здійснити покупку. І тільки після того, як цей чоловік в уніформі почув, що я маю відношення до журналістики, він кудись хутко попрямував, можливо, щоб повідомити начальству про перебування у залі «нахабного» медійника. Повернувшись невдовзі на своє робоче місце, продовжувати надзвичайно жваву дискусію зі мною він чомусь не став… Більше того, відтоді я вже разів п’ять знову заходив у той супермаркет, але чомусь жодного разу не зустрічав цього охоронця, на відміну від працівниці, яка, на мій погляд, спровокувала тоді жахливий і нікому не потрібний конфлікт. Ось такою є ця неприглядна історія станом на сьогоднішній день.

Коли набирав попереднє речення, у мене виникло запитання, а навіщо я розповідав усе це – неспроста ж, мабуть?.. Згадав! Кілька днів тому натрапив в Інтернеті на неоднозначну історію з життя всесвітньовідомої кіноактриси Шарліз Терон. Так от, за наполяганням своєї матері уродженка Південної Африки у юному віці вирушила за океан, до США, щоб спробувати побудувати кар’єру. А потрапити до Голлівуду та випробувати себе там допоміг випадок, точніше, скандал, що трапився у супермаркеті. Касир тоді відмовлялася приймати від Шарліз чек, виписаний на її далекій батьківщині. Гучна лайка привернула увагу відомого агента у сфері кіно Джона Кросбі, що стояв у черзі неподалік. Він залишив дівчині, яка справила на нього дуже сильне враження як дивовижною зовнішністю, так і бурхливим темпераментом, свою візитку, а згодом запропонував епізод в одному з фільмів. Пройшов час і Терон досягнула грандіозних успіхів у кіно…

Навіщо я це розповідаю?.. Не можу збагнути… Починав я, якщо не помиляюся, з квасу. А що квас? Придбаний тоді в екстремальних умовах напій мені сподобався, але не надто – мабуть, тому що це була продукція не тієї торгової марки, яку я прагнув знайти… Знайти ж шлях, що веде в кіноіндустрію, теж не легко (на власному досвіді переконуюсь), тим паче, що цей шлях у кожного, хто туди вирушає, безперечно, свій. І пролягати така дорога, звісно, може не через велелюдний супермаркет, а, наприклад, через безлюдний острів. А на безлюдному острові, як відомо, немає ані непривітних і зухвалих працівників супермаркета, з якими можна було б влаштувати грандіозний скандал, ані кіноагента, який би помітив зірку-початківця. На те він і безлюдний острів.

Ярослав РАЧКОВСЬКИЙ

НЕ ПРО КІНО ТА ПРО КІНО

 


   

COPYRIGHT   ©   2023   НЕ ПРО КІНО ТА ПРО КІНО
/